“Летючий Мантуанець” Таціо Нуволарі
15.05.2019 Off By Yurii Vyhranenko“Хлопче, ніколи більше не сідай за кермо. Це не твоє…”
Слова невідомого офіцера до Таціо Нуволарі, після того, як останній злетів з дороги за кермом санітарного автомобіля.
Народження
Таціо Джорджіо Нуволарі (Tazio Giorgio Nuvolari)- легендарний італійський авто- та мотогонщик, відомий також як «Летючий Мантуанець» (від місця народження Нуволарі) народився в Кастел д’Аріа (Мантуя, Ломбардія) в 9 годин ранку 16 жовтня 1892 року. Він був четвертим сином Артуро Нуволарі (1863- 1938), відомого в Італії велогонщика. Мама- Еліса Цорці (1864- 1943) була домогосподаркою. За досить незвичне ім’я- Таціо варто подякувати дядькові Джузеппе, який дуже сильно захоплювався історією Риму. В подальшому дядько зіграв велику роль в житті Таціо, якого останній дуже любив та поважав.
Хлопчик, що народився і справді був чимось схожий на стародавніх предків. Випираюче вольове підборіддя, погляд, від якого і сьогодні дивлячись на фотографії хочеться відвести очі. До речі, прагнення до перемоги Таціо було теж не позичати. Можливо тому, інший дядько, колишній чемпіон Італії з велоспорту і подарував йому велосипед. Коли ж трохи пізніше він відвіз хлопчика на автогонки, дав посидіти в авто і прокотитися на мотоциклі, хлопчик почав марити технікою. Однак за наступні роки, Нуволарі займався чим завгодно, але тільки не спортом. Він вчився, пішов на війну (водієм санітарного автомобіля), одружився. Дружиною стала 23 річна Кароліна Періна (1894-1981). 4 вересня 1918 року в них народився первісток- син Джорджіо.
Ліцензія мотогонщика
Врешті- решт Таціо отримав ліцензію мотогонщика, а офіційна гоночна кар’єра Таціо розпочалася в червні 1920-го, де він взяв участь у перегонах в Кремоне. 20 березня 1921 року Нуволарі здобув свою першу перемогу на перегонах у Вероні. В ті часи він знайомиться з ще одною майбутньою зіркою автоспорту та майбутньою легендою автоіндустрії- Енцо Феррарі.
Tazio Nuvolari на своєму мотоциклі Bianchi.
Популярність Нуволарі в Італії зростала і журналісти (чи вболівальники) за досягнення в мотоспорті дали йому два «титули» “Il campionissimo delle due ruote” та “The two wheeler Campionissimo”.
“Я зустрів Нуволарі перед Базілікою Святого Апполінаре, в Классі, поблизу Равенни. Я йшов на другому місці в гонці Circuito del Savio. На початку гонки я не розумів, що цей маленький, худенький чоловік може перемогти. Але протягом гонки я зрозумів, що він єдиний хто може загрожувати моєму успіху.”
Enzo Ferrari про знайомство з Tazio Nuvolari
Перші рекорди Таціо Нуволарі в мотоспорті
За наступні десять років Таціо Нуволарі встановив три світові рекорди, був багаторазовим чемпіоном Італії і приніс в скарбничку команди Bianci 39 перемог. А давалися вони йому зовсім не легко. Аварії, поломки, страшні травми не зупиняли його.
“Чемпіоніссімо” (ще один титул, яким нагородили його вболівальники) із завзятістю йшов вперед. Зламана рука, переламані пальці, травма ока – все це не могло зупинити його, він повинен був бути тільки першим. І врешті решт йому стало здаватися, що мотоцикл це вже не те, треба щось більш швидке і страшне. Адже він був не просто пілотом, він був справжнім пекельним гонщиком, який не боявся навіть самого чорта і завжди міг обдурити норовливу пані удачу і посмикати її за хвіст.
Нуволарі в автоспорті
Мріючи про автоперегони Нуволарі пробується в 1925 році на місце штатного пілота Alfa Romeo, та на жаль, шина, що лопнула не дає йому можливості пройти тести і зайняти місце в команді. Здавалося б, пора зупинитися. Але ні, він продовжує ганяти на мотоциклах і намагається сісти за кермо боліда.
При цьому в період з 1927 по 1928 ріки Нуволарі створює гоночну команду Scuderia Nuvolari, купивши чотири Bugatti Type 35 Grand Prix, запросивши ганятися під його прапорами Акілу Варці і Чезаре Пасторе (перепродавши їм два Bugatti).
У Alfa Romeo знову згадали про Нуволарі в 1930 році. Точніше геніальний конструктор Віторіо Яно дуже хотів бачити Таціо Нуволірі в команді. Таціо провів тести і підписав контракт з Alfa Romeo. Він виправдав надії керівництва і приніс в скарбничку команди 5 кубків за дві гонки.
Найшвидшій людині на землі- найповільніша тварина
Цікаво, але своїм символом Лаціо Нуволарі обрав собі- черепаху. За легендою золоту брошку подарував йому письменник Габріеле д’Анунціо супроводивши подарунок словами: “Найшвидшій людині на землі- найповільніша тварина”.
Фото з автографом від Gabriele d’Annunzio для Tazio Nuvolari. Photo: Internet.
Апофеоз кар'єри Таціо Нуволарі
Я ніколи не бачив такого. Двісті тисяч чоловік, тільки що готові були заревти від захвату, разом замовкли. Нуволарі фінішував в повній тиші. Це було неймовірно!”
Enzo Anselmo Ferrari
Апофеозом кар’єри великого гонщика Таціо Нуволарі можна назвати Гран Прі Німеччини 1935 року. Нуволарі зумів обійти і виграти гонку у найпотужніших команд того часу “Mercedes” і “Auto Union”. Автомобілі цих команд були технічно більш досконаліші ніж Alfa- Romeo (на той момент вже технічно застаріла). А команда пілотів складалась з молодих зірок автоспорту: Ханса Штука, Рудольфа Караччіоли, Манфреда фон Браучіха та Берндта Розмеєра. Кажуть, фюрер особисто фінансово підтримував ці команди, задля престижу рейху. Та Таціо вірив в себе та свою стареньку, червону “Alfa” P3 під №: 12.
200 тисяч глядачів спостерігали за гонкою на вже тоді легендарному Нюрнбургрингзі, прогнозовано очікуючи перемоги “Срібних стріл” (“Mercedes- Benz”) та “Білих бестій” (“Auto Union”)
Постер Grand Prix Germany 1935 року.
Спочатку все так і відбувалось. Не минуло й чверті гонки, як на трасі залишилася єдина Alfa – Таціо йшов шостим. Мало того, під час дозаправки здоровенний механік відламав ручку бензонасоса. «Я ніколи не бачила чоловіка таким сердитим, – зніяковіло згадувала Кароліна (дружина Таціо). – Він стрибав від люті і жбурляв в механіків свічки заплювання. Потім схопив гайковий ключ і кинувся на якихось зівак, які посміхались. На щастя, в цей момент машину нарешті заправили … »
Pit- stop Таціо Нуволарі, під час Grand Prix Germany 1935.
Те, що сталося потім, не піддається розумному поясненню. За чотири кола до фінішу Нуволарі вийшов на 2-е місце, програючи лідеру, фон Браухічу, 64 секунди. За два кола вже доволі старенька 300-сильна Alfa Romeo скоротила відставання від 450-сильного Mercedes-Benz удвічі! Коли залишилося півкола, Таціо поступався 5 секунд, потім 3, потім одну … І в цей фон Браухіч допустився помилки на своєму “Mercedes-Benz”.
Це був тріумф гордого італійця. Він втер носа німцям, на очах у Гітлера, фінішувавши першим в повній тиші на своїй Alfa Romeo.
Таціо Нуволарі на Alfa Romeo P3 (№: 12), під час Grand Prix Germany 1935.
Манера їзди Нуволарі
Варто зазначити, що вважалось, що Нуволарі їздить абсолютно неправильно. Він надто рано заходив в поворот, далі “дріфтуючи” (сучасною термінологією). При цьому іншим гонщикам абсолютно не вдавалось скопіювати його манеру. А Таціо перемагав!
“На відміну від інших водіїв, Нуволарі не відчував пригнобленого почуття, якщо йому діставалася не найкраща техніка, – і ніколи не залишав траси, вже попрощавшись в глибині душі з перемогою. Незалежно від того, яке місце він займав на трасі – будь то навіть сьоме чи десяте, – Нуволарі ніколи не здавався і, як лев, бився до самого кінця”.
Enzo Anselmo Ferrari
Автогонки- як сенс життя великого пілота
Здобувши стільки перемог, він міг дозволити собі піти на спокій, і його б всі зрозуміли. Адже вся Італія готова була, буквально, носити його на руках (і носила). Але ставши знаменитим, він вирішив продовжувати кар’єру. Справжній італієць “Чемпіонісімо” зі своєю скаженою манерою управління болідом, витягнутими вперед руками, прямою спиною та незмінною золотою черепашкою, просто завжди хотів в житті лише одного- їздити і перемагати.
Нуволарі продовжував їздити, коли помер його 18 річний син, він продовжував їздити, коли хворе тіло відмовлялося служити, а вихлопні гази викликали блювоту (щоб захиститися від них він їздив в спеціальній масці). Він продовжував їздити, навіть коли зайнявся його автомобіль, а він керуючи ним стоячи повернувся в бокси і пересів в інший. Автомобілі ламалися, а Нуволарі продовжував їздити. Свою останню гонку він завершив в 56 років. Так, тоді він не виграв, його Ferrari зламався, але сам “Чемпіонісімо” міг і перемогти.
Найвеличніший водій минулого, сьогодення та майбутнього
“Найвеличніший водій минулого, сьогодення та майбутнього”
Ferdinad Porsche про Tazio Nuvolari
Загальна кількість перемог та рекордів Таціо Нуволарі просто вражає. Загалом він отримав 69 перемог в мотоспорті (серед яких Чемпіонат Європи 1924 року та Чемпіонати Італії 1924, 1926 років), а також три міжнародні рекорди швидкості. Ще більші його досягнення в автоспорті. Це 92 перемоги та два міжнародні рекорди швидкості. В загальному заліку він 101 раз встановлював рекорди швидкості (42 в мотогонках та 59 в автоспорті)!
Таціо Нуволарі все життя грав зі смертю, точніше знаходив тонку грань між життям та смертю і помер в похилому віці 11 серпня 1953 року. За бажанням Таціо Нуволарі, його було поховано в його гоночному костюмі. На надгробному памятнику в його рідній Мантуї висічено: “Останньому з великих пілотів. Першому з сучасних”.
Оригінальний автограф Таціо Нуволарі.
Пам’ять видатного гонщика вшанувала Audi, назвавши на його честь один з концептів 2003 року- 600-сильний купе, що стало згодом прообразом сімейства Audi A5. Іменем Нуволарі називали одне зі своїх творінь дизайнери знаменитого ательє Bertone, хлопці з невеликої мюнхенської компанії EAM і, нарешті, Alfa Romeo. Зараз єдиний екземпляр купе Alfa Romeo Nuvola зберігається в заводському музеї. На батьківщині легендарного гонщика відкрито музей його пам’яті. Відвідати його можна за адресою: via Giulio Romano (on the corner with via N. Sauro), 46100 Mantua, Italia.