Керролл Шелбі- ковбой та автогонщик
28.11.2023Керрролл Шелбі- людина, що змусила весь світ рахуватися з американськими гоночними машинами.
Школа та служба в армії
Керролл Шелбі народився 11 січня 1923 року в техаському містечку Лісбург в родині листоноші. У семирічному віці у дитини виявили хворобу серця і до чотирнадцяти він майже весь час проводив у ліжку. Але з віком його здоров’я покращився і хворобливий хлопчик став абсолютно нормальною дитиною. Керролл закінчив школу імені Вудро Вільсона, попутно навчившись їздити на батьківському Willys,й вступив було в Технологічну школу Джорджії на спеціальність інженера з аеронавтики, але через початок Другої світової війни почати навчання не зміг і пішов в армію. На службі Шелбі проявив себе відчайдушним хлопцем, ставши спочатку льотчиком-інструктором, а потім і випробувачем. Безпосередньо у Другій світовій Шелбі не брав участі, але в повітрі провів чимало часу – подейкують, що пролітаючи над будинком своєї дівчини, він частенько скидав їй листи в своєму черевику.
Фермерство Керролла Шелбі
Повернувшись зі служби, Керролл вирішив зайнятися розведенням птахів. Але так як особливими знання в цій області він не володів, то через рік 27 тисяч його курей загинули від пташиного ботулізму. «Я подумав, чим би мені ще зайнятися? – згадував потім Шелбі. – Найбільше мені подобалися гонки ».
Перші аматорські гоночні спроби
Одного разу приятель по льотній школі запропонував йому взяти участь у вуличній гонці і навіть не пошкодував для цього свій особистий MG TC. Після війни такі змагання стихійно організовувалися у багатьох містах США, а Керролу Шелбі пощастило народитися в цей час.
«Я спробував себе гонках по гравійної дорозі, – згадував він пізніше. – Звичайно, я обігнав усіх, хто їхав на MG. І на всіх інших машинах теж. Мій рівень був аматорським, але мені вдавалося перемагати ». На одну з гонок він приїхав прямо з ферми в смугастому комбінезоні. Цей наряд ніхто б і не помітив, якби не довелося виходити на подіум. Пізніше ковбойський капелюх і комбінезон фермера стануть його візитною карткою.
Професійні гонки
Після кількох успішних заїздів Керролл потрапив в поле зору спортивних команд Aston Martin, Cad-Allard і Maserati, які виступали по всій країні на європейських машинах, і до 1954 року він вже став зіркою американських професійних гонок. Крім того, на автомобілі Austin-Healey 100S Endurance Шелбі встановив 16 американських і світових рекордів швидкості на знаменитому соляному озері в Бонневілль.
Керролл Шелбі, Рой Джексон-Мур і Дональд Хілі біля автомобіля Austin-Healey 100S Endurance на озері Бонневіль відразу після успішних спроб встановлення рекорду в серпні 1956 року.
Перші аварії Керролла Шелбі
Вся ця історія могла скінчитись, ще в 1954 році, коли Керролл потрапив в першу велику аварію. Його автомобіль зійшов з траси в гонці чемпіонату Carrera Panamericana, перевернувшись чотири рази. Однак кілька операцій і шина на руці не внесли серйозних змін в графік перемог Керролла Шелбі. У 1955 році він виграв в Торрі Пайнс, керуючи чотирьохлітровим родстером Mexico Ferrari. Ця перемога дала йому доступ до гонки на більш потужному Ferrari з двигуном 4.9 V12, а також квиток до Європи.
Журнал “Sport Illustrated” назвав його найкращим гонщиком 1956 і 1957 року народження, але це був тільки початок кар’єри Шелбі. У 1958 він спробував свої сили у Формулі-1. Його команда “Scuderia Centro Sud Maserati” посіла високе четверте місце в гонці в Монці. За цим успіхом надійшло запрошення в заводську команду “Aston Martin F1”, яке він з гордістю прийняв. Однак вище восьмого місця в F1 Шелбі так і не піднявся.
Перемога в Le- Mans 24 та участь в F1
В кінці 50-х серце знову нагадало про себе. Перший біл в грудях Шелбі відчув ще у вересні 1959 року. Це була стенокардія, але діагноз тоді поставили невірно, і він продовжив змагання. Болі в серці не завадили йому ефектно перемогти в 24 годинній гонці в Ле-Мані на Aston Martin DBR1/ 300 – і це незважаючи на те, що всю гонку він розсмоктував таблетки нітрогліцерину!
Aston Martin DBR1/ 300. Le-Mans, 1959. Фото: Internet.
Шелбі змагався і у Формулі 1 в період з 1958 по 1959 рік, стартувавши у загальній складності у восьми перегонах чемпіонату світу і декількох позазалікових Гран-прі.
Кінець кар'єри гонщика та початок кар'єри автовиробника
Рік по тому лікарі поставили хрест на його спортивній кар’єрі – на цьому історія успіху, по ідеї, повинна була б закінчитися. Але не у випадку з Шелбі. Він придумав нову авантюру.
Дізнавшись, що у англійського виробника AC Cars пропав постачальник двигунів, він вирішив підшукати для їх родстера більш потужний двигун у одного з американських виробників.
«До цього моменту у мене було вже троє дітей і всього шість доларів готівкою. Я не був упевнений в успіху свого підприємства, але все ж таки вирушив у Ford і розповів їм, що у мене є відмінне англійське шасі для їх нового компактного двигуна V8 », – згадував потім Шелбі. Англійцям він, в свою чергу, заявив, що двигуни для їх машини вже у нього в кишені. Крім Ford, Керролл навідався в Austin Healy і в Chevrolet, але перші його пропозицією не зацікавилися, а другі не захотіли фінансувати конкурента свого Corvette.
AC Cobra
Невідомо, як склалася б далі доля колишнього льотчика, невдалого птахівника й чемпіона автогонок, якби йому відмовили й у Ford. Але доля звела Керролла Шелбі з самим Лі Якокка – одним з найбільш далекоглядних менеджерів за всю історію американських автокорпорацій. Якокка не тільки надав йому двигуни, але і дав 25 тисяч доларів на витрати! В Англії на пропозицію теж погодилися. Залишалося тільки зібрати всю цю схему воєдино і придумати назву.
Машину Шелбі робив сам, вдаючись до допомоги знайомих і друзів тільки на найскладніших етапах складання. За легендою, уві сні Керролу наснився напис Cobra на його авто. Так на світ з’явилася AC Cobra, а пізніше – Shelby Cobra. Отруйна змія (а разом з нею і його прізвище) стала відомим на весь світ брендом. Через рік, в 1962 році Керролл відкрив фірму Shelby American INC. Ця подія поклала початок нового періоду в його житті.
Для просування своєї першої моделі Шелбі придумав ефектний хід. Машину, яку він видавав журналістам, кожен раз фарбували в новий яскравий колір, щоб у публіки склалося враження, що автомобілів у нього багато. Однак багато їх ніколи не було. Стиль Шелбі – це обмежена серія. Машин завжди було мало, ціни були демократичними, а черги- величезними!
Інший прийом (чесно кажучи- це було шахрайство) Керроллу Шелбі довелося придумати, коли FIA ввела нові правила участі в світових чемпіонатах. Щоб потрапити в них, потрібно було зробити мінімум серію зі ста машин. Шелбі пропустив частину VIN кодів, створивши враження, що крім двох-трьох трекових прототипів існує ще й ціла партія. Через роки він розпродавав ці міфічні автомобілі клієнтам як нібито знайдені на заводі, хоча з часом стало ясно, що їх виробляли заново під замовлення.Ке
Перша Cobra CSX 2000
Першу Cobra CSX 2000 пофарбували яскраво жовтою фарбою і виставили на стенді Ford на Нью-Йоркській виставці 1962 року. Уже через рік Cobra здобула першу перемогу, побивши в Ріверсайді Corvette Stingray. Однак для європейського чемпіонату ця машина не підходила по швидкості.
Cobra Daytona Coupe
Керролл Шелбі також створив спеціарльну версію Cobra Daytona Coupe з більш потужним двигуном і аеродімічним кузовом з дахом, щоб вона могла набрати 300 кілометрів на годину на довгій прямій Мулсанн в Ле-Мане. Ці автомобілі робилися вже не в його гаражі. Шелбі лише приймав рішення по дизайну і механіки, але безпосередньо машинами займалися професіонали. Пітер Брук – американський дизайнер – відповідав за зовнішній вигляд, а інженер Боб Негстед – за підвіску. Перший кузов зібрали в Америці в Каліфорнії, а решту п’ять в Модені, в італійському ательє Carrozzeria Gransport. У 1964 році Daytona виграла «12 годин Себрінг», перемогла в Ле-Ман 24, а через рік стала найшвидшою в Дайтоні і Себрінзі.
Dan Gurney, Carroll Shelby and Bob Bondurant на LeMans 24 1964 року. Фото: Rainer Schlegelmilch.
Це була не просто чергова серія перемог. Шелбі перевершив самого себе, обійшовши набагато більш іменитого суперника- самого Енцо Феррарі. Крім перемоги над великим італійцем, успіх в Ле-Ман 24 вперше вивів американських гонщиків і американський автомобіль взагалі в лідери європейського автоспорту.
Ford GT40- "вбивця" Ferrari
Слідом за Daytona Шелбі взяв участь в створенні Ford GT40, побудованому з однією метою – остаточно побити Ferrari на європейських трасах. Правда, Керролла взяли в команду далеко не відразу – йому довірили виправляти помилки першої серії GT40, яка до цього прославилася лише сходами з траси.
Багато сучасників називали Шелбі і механіком, і інженером. Він дійсно деколи вигадував вузли або удосконалив існуючі, але головна його заслуга – це ідеї. Він підказував ті рішення, які працювали в гонках, допомагаючи пілотам перемогти суперників. Він був як льотчик-випробувач, який дає точні вказівки на виправлення недоліків. Так було і з GT40 – Шелбі допоміг налаштувати шасі, порадив збільшити спойлери, які утримували машину в поворотах, а також вирішив замінити 4,2-літровий мотор на семилітровий.
У 1966 році GT40 зайняв весь подіум Ле-Ман! Ford вигравав у знаменитій гонці чотири роки поспіль – до 1969. Як потім згадував Шелбі, головною заслугою була нова гальмівна система, точніше – можливість повністю її замінити всього за хвилину. Крім Ле-Мана GT40 переміг в 24-годинній гонці в Дайтоні і в 12-годинній гонці в Себрінге. І всюди Ferrari була повалена.
Цифра 40 в назві Ford GT4 – це висота машини в дюймах (1,02 м). GT40 випускався в чотирьох різних кузовах, що відрізнялися об’ємом двигуна і системами безпеки. У першому переможному Ле-Мане 1966 переміг GT40 MKII з семилітровим мотором, а в 1967 році перемогу здобув MKIV з тим же двигуном, але всередині якого була встановлена клітка безпеки з зварних труб. У 1968 і 1969 роках до переможного фінішу прийшли MKI з двигуном 4,2 літра, серйозно перероблені після перших невдач.
Shelby Mustang GT 350- іконічний масл- кар
Паралельно зі спортивними проектами Шелбі працював і над цивільними версіями спортивних автомобілів Shelby Mustang GT350. Шелбі створив не просто заряджений автомобіль, а ікону тюнінгу на довгі роки.
Його підхід досвідченого «європейського» гонщика полягав не тільки в традиційному для Америки збільшенні потужності, але і передбачав серйозну переробку підвіски, рульового управління, і навіть зовнішнього вигляду. Shelby Mustang завжди виглядав набагато крутіше серійної моделі, що випускалася мільйонними тиражами.
Mustang Schelby GT 350, над яким попрацював Шелбі, видавав 310 кінських сил (замість стандартних 271). Пізніше з’явилися ще потужніші версії, такі як GT500KR (King of the road- “король дороги”) і Police interceptor (“поліцейський перехоплювач”) з двигуном 428 Cobra Jet . Їх потужність сягала 610 кінських сил. У 1965 році приблизно третина машин отримала дві “ле-мановскіх” білі смуги через весь кузов. Сьогодні вже складно знайти GT350 без них.
Робота над Dodge Viper
Шелбі почав працювати з Dodge на прохання того ж Лі Якокки — голови Chrysler Corporation. Після майже десятиліття налаштування на цю роботу, Шелбі був прийнятий в якості консультанта для роботи над Dodge Viper, Він працював разом з виконавчим директором Бобом Лутцом, головним дизайнером Томом Гейлом та інженернім віце-президентом Франсуа Кастеном. Результатом їх роботи і став- Dodge Viper!
Початок кінця кар'єри
Через деякий час, на запрошення все того ж Лі Якокка, Шелбі перейшов на роботу в Dodge. Там він створив Viper, 442 Oldsmobile і безліч заряджених версій машин. Однак це був вже захід його кар’єри. Відійшовши на час від автомобілів, він відправився Африку, де організовував сафарі-тури на автомобілях. Потім Керролл зайнявся випуском меленого перцю під власним брендом – в пам’ять про селянське життя на його етикетці красувалася ковбойський капелюх.
В кінці дев’яностих – початку двохтисячних Керролл знову захопився автомобілями Ford. Він випускав спецверсії нового “Мустанга” і активно брав участь в святкуванні столітнього ювілею цієї марки. Під керівництвом Шелбі були побудовані два концепт-кара Ford, показані з перервою в рік, а в 2007 році він запустив власну лінійку деталей і аксесуарів для тюнінгу Shelby Performance Parts.
Смерть великого гонщика та конструктора
Коли світ обійшла новина про смерть великого американця, правнук засновника компанії Ford Едсел Форд II виголосив слова, які підвели риску під дивно насиченим життям Шелбі. “Керролл Шелбі – це одне з найвідоміших імен в історії автомобільних гонок, і він був успішним у всьому, що робив. Допомагав він компанії Ford вигравати чемпіонати в 1960-і роки, або створював найзнаменитіші «Мустанги», його ентузіазм і пристрасть до грандіозних автомобілів протягом шести десятиліть надихала всіх, хто працював з ним. Він був великим інноватором і легенда про нього ніколи не буде забута”.
Однак самому Шелбі напевно більше б сподобалися слова іншого автомобільного топ-менеджера – виконавчого віце-президента Honda America Джона Менделя, який вперше зустрівся з Керроллом на техаському автодромі ще хлопчиськом. “Він змусив весь світ рахуватися з американськими гоночними машинами, – заявив пресі Мендель незабаром після кончини Шелбі. – Він став зіркою зі своїм незмінним ковбойським капелюхом. Хлопчик в ковбойському капелюсі, який завжди несподівано перемагав”.
ЦИТАТА
Керол Шелбі
“Мене завжди запитували- який твій найулюбленіший автомобіль. І я завжди відповідав- наступний”.
